|
“Ми з самого народження говорили дитині - ти можеш стати ким завгодно. І коли дитина сказала: “Я трансгендер”, ми не могли заперечити”.
“У мене, як батька, були серйозні проблеми з психологічним прийняттям. Я мріяв про дочку, а в 13 років у мене раптом з’явився син. Мені важко сказати: “мій син”. Я частіше кажу: “моя дитина”. Але це на ньому це ніяк не відображається. Це винятково проблеми мої і мого сприйняття. Трансгендерність не обирають - це даність”, - розповідає батько трансгендерного сина Андрій Шерстюк.
Ми продовжуємо розповідати історії батьків ЛГБТ-дітей і про шлях, який вони подолали перш ніж прийняли своїх дітей. Проте ця історія трохи інша. Вона про те, як батьки всілякого допомагали своєму трансгендерным сину, як тільки дізналися про його ідентичність. |